Embassy in Ukraine

Вшанування пам'яті одного з Батьків-засновників аргентинської незалежності, Генерала Мануеля Бельґрано з нагоди 250-річчя від дня народження

Генерал Мануель Хосе Хоакін дель Корасон де Хесус Бельґрано був одним із засновників та основоположників нашої країни.

Народився 3 червня 1770 року в Буенос-Айресі в тодішньому Віцекоролівстві Ріо-де-ла-Плата, помер 20 червня 1820 року у тому ж місті, але вже у країні, яка щойно зароджувалась.

Здобув фундаментальну та престижну освіту як у Буенос-Айресі, так й в Іспанії, з 1786 по 1793 роки навчався в університетах Саламанки та Вальядоліда, де, у віці  18 років, здобув освітній рівень бакалавра з права із золотою медаллю. Бельґрано повернувся з Іспанії отримавши звання юриста та призначення Постійним секретарем Королівського торгового консульства Буенос-Айреса, посаду, яку він обіймав протягом шістнадцяти (16) років, з 1794 року до Травневої революції 1810 року. Його всеохоплююча робота як політика та економіста по суті є узагальненою в його ідеях та пропозиціях щодо збереження та розвитку тваринництва, стимулювання сільського господарства, заохочення промисловості та захисту регіональної торгівлі. Його прагнення освітніх змін та соціальних трансформацій, таких як реорганізація податкової системи, днопоглиблення та роботи по розбудові портової інфраструктури, запропоновані комплексні та регіональні програма виробничого та громадського розвитку були пріоритетом та знаком глибокої відданості Батьківщині.

Мануель Бельґрано відзначався своєю журналістською діяльністю. Спочатку журналістика була для нього способом розповсюдження своїх ідей та економічних, соціальних та освітніх пропозицій, а згодом, з поширенням лібертаріанських ідей, стала важливим революційним інструментом.

З 3 березня 1810 року з’являється видання «Correo de Comercio» (Комерційна пошта), останній журналістський досвід Мануеля Бельґрано за цей період. На його сторінках простежується вчення героя, особливо щодо важливості розвитку освіти в країні та для жінок. Цим виданням Мануель Бельґрано підготував ґрунт для революції, поширюючи ідеї незалежності та патріотизму.

Мануель Бельґрано був провісником народної освіти. Його рішучі дії на користь освіти розпочалися ще на посаді Секретаря Королівського консульства, адже йому вдалося заснувати такі освітні установи: «Школу архітектури, геометрії та перспективи, та всіх інших форм малювання», традиційно відому як «Школа малювання»; у листопаді 1799 р.  була створена «Морську академію», а після Травневої революції - "Математичну школу" (12 вересня 1810 р.).

Мануель Бельґрано був одним із перших, хто осмислив керівні принципи революції нашої незалежності і доклав зусиль до її підготовки, борючись проти комерційної монополії, створюючи школи та засновуючи премії та заохочення, видаючи газети, збірники спогадів та пишучи статті. Можна справедливо відзначити, що він також є основоположником національної освіти.

Так само Бельґрано був героєм, який запропонував створити національні символи, які згодом отримали благословення, і заснував церемонію присяги національним знакам військовими та цивільними особами, а також розпочав використовувати їх в бою як символ незалежності, свободи та суверенітету. Модель нашого Національного прапора вперше була піднята 27 лютого 1812 року на березі річки Парана, поблизу Віжжа дель Росаріо.

Генерал-командуючий трьома з чотирьох перших національних армій: "Армією Півночі", в допоміжній експедиції до Парагваю; "Об'єднаною армією Східного берегу Ріо-де-ла-Плата", "Допоміжною армією Верхнього Перу". Він командував військовими операціями, вів бої та керував військом у битвах в Буенос-Айресі та у двох місцях розвитку боротьби за нашу незалежність, з кардинально різними та складними географічними умовами.

Ці військові подвиги надали йому, з незаперечною справедливістю, звання Бригадного генерара Армій Об'єднаних провінцій Південної Америки.

Окрім прикладу відданості служінню Батьківщині, він залишив по собі численні заслуги як юрист, політик, економіст, державний чиновник, журналіст, дипломат, конституціоналіст та захисник корінних народів, педагог, натхненник створення кокарди (національного форменного знаку) та творець Національного прапора, а також як «Травневий натхненник»; його діяльність та відданість ідеалам здобули для нього незаперечне місце в історії нашої країни як одного з "Батьків-засновників аргентинської незалежності".